Свято-Покровська Церква, м. Полтава

"Свято-Покровський храм — перший храм, що побудований у Полтаві, після майже столітнього панування богоборчого режиму. Він постав на землях колишнього Покровського жіночого монастиря.
 Будівництво церкви велось силами парафіян і було закінчено у 1996 році ... "

 

Християнська бібліотека

Київське християнство

Поняття Київського християнства, його церковна та просторово-часова ідентифікація

Олександр Саган

Українське народне життя не прийняло ортодоксії і залишилося  назавжди при певній релігійній і духовній свободі, – ширшім погляді на віру і мораль.

М.Грушевський[1]

В українській науковій літературі, богослов‘ї та публіцистиці віддавна вживаються поняття «Київське християнство», «Києво-християнська традиція Володимирового хрещення», «Українське православ‘я» (не плутати із «православ‘ям в Україні»), «Церкви Київської традиції», «Київські Церкви», «гілки Київської Церкви», «спадкоємці Володимирового хрещення» тощо. Проте, аналізуючи розкриття цих понять у різних авторів, ми зіштовхуємося із традиційною для української науки проблемою – різновитрактування, заанґажованість й заполітизованість підходів. А у нашому випадку додається ще й конфесійний підхід, який окремим дослідникам не завжди вдається уникнути.

Детальніше: Київське християнство

Пророцтва старця Лаврентія Чернігівського

Доживете до антихриста!

Ігуменя Домницької обителі із двома келійницями зайшли до панотця батькові Лаврентієві на чай. А за обідом він сказав:

- Ми з тобою, матінка ігуменя, не доживемо до антихриста, а ці твої келійниці доживуть!

Детальніше: Пророцтва старця Лаврентія...

Митрополит Антоній Сурожський "Таїнство Любові"

Я вирішив цю бесіду присвятити темі про сім’ю та шлюб. Мені здається, що в світі, законом якого є розмежованість, протистояння, напружені відносини між окремими людьми, суспільними групами і народами, ця тема надзвичайно важлива.

Шлюб – диво на землі. В світі, в якому все нарізно, шлюб – це місце, де двоє, завдяки тому, що покохали один одного, стають одним цілим, це місце, де розбіжності закінчуються, і починається відлік нового - спільного життя. І в цьому найбільше чудо людських взаємин: двоє стають єдиною особистістю, різні особистості, тому що покохались і прийняли одна одну до останку, беззаперечно, стають чимось більшим, ніж двійця, ніж просто дві людини, - стають цілістю.

Детальніше: Митрополит Антоній Сурожський...

Вчення дванадцятьох апостолів - Дідахі.

 Починаючи з першої половини ІІ ст., коли християнство розповсюдилось за межі Римської імперії, виникла загроза і небезпека забуття чи спотворення Апостольського передання, тому і відкрилась необхідність письмового викладення цих норм у формі позитивних і загальнообов’язкових церковних правил. Так виникла маса апокрифічних збірників церковного і канонічного змісту, які зокрема засвоювались Апостолам. Це засвоєння виражало в собі загальний погляд, що зміст збірників дійсно сягає апостольських часів, але не існувало переконання, що вони складені Апостолами, тому що Церква віднесла б їх до новозавітного канону.

 Однією з найдревніших пам’яток ранньохристиянської писемності є невелика збірка церковноправових, моральних і літургічних настанов, яка має два написи, перший: “Διδαχή των δώδεκα αποστόλων ”, а другий розлогіший: “Διδαχή Κυρίου δια των δώδεκα αποστόλων τοις εθνεσιν” – вчення Господа (передане) народам через дванадцятьох апостолів. Текст пам`ятки, який вважався втраченим, був знайдений в Святогробському подвір’ї Константинополя в 1875 році митрополитом Нікомідійським Філофеєм Врієнієм і опублікований ним в 1883 році. В повному обсязі твір зберігся тільки в одному грецькому рукописі, датованому 1056-м роком, чий оригінал належить до ІV – V стт. Окрім того, два грецькі фрагменти твору збереглись в одному із оксиринхських папірусів IV ст.. Існують також фрагменти перекладів твору на латинську, коптську, ефіопську та інші мови.

Детальніше: Вчення дванадцятьох апостолів -...

П Р А В О С Л А В' Я

Православ'я — одне з найбільших у світі віровчень, поширене серед багатьох народів, що розмовляють різними мовами. Це один із трьох основних напрямків християнства, який історично склався, сформувався як його східна гілка. Поширене воно головним чином у країнах Східної Європи, Близького Сходу, на Балканах.

Богословські основи православ'я сформувалися у Візантії, де воно було панівною релігією в IV—XI ст.
Основою віровчення визнане Священне писання (Біблія) і Священний переказ (постанови, затверджені сімома Вселенськими соборами в IV—VIII ст., а також праці найбільших церковних авторитетів, таких як Афанасій Олександрійський, Василь Великий, Григорій Богослов, Іоанн Дамаскін, Іоанн Златоуст). На долю цих отців церкви випало формування основних положень віровчення.

Детальніше: П Р А В О С Л А В' Я