Свято-Покровська Церква, м. Полтава

"Свято-Покровський храм — перший храм, що побудований у Полтаві, після майже столітнього панування богоборчого режиму. Він постав на землях колишнього Покровського жіночого монастиря.  Будівництво церкви велось силами парафіян і було закінчено у 1996 році ... "

 

Якими бачить нас Бог .

   Нерідко людина згадує про Бога тільки під час хвороби, нещастя, серйозних проблем — одним словом, коли її система цінностей, та і саме життя опиняються під питанням. У такі моменти і молитва стає особливо гарячою.

Проте навіть дуже старанна молитва прохання все ж таки є лише однією із перших сходинок молитовних сходів, на вершині яких знаходяться славослов’я та подяки Богу — а вони, на жаль, набагато рідше наповнюють наші серця. Грецьке найменування головного християнського Таїнства — «Євхаристія» — перекладається як «подяка». Його найважливіша частина — не таке улюблене прихожанами читання на ектенії записок за здоров’я та упокій, а молитва євхаристії. У ній Церква дякує Господу за всю історію спасіння: за творіння світу, пришестя Христа, дар майбутнього Царства, за радість літургійних зборів. Ця подяку охоплює минуле, сьогодення і майбутнє. Єпископ або священик від імені всієї общини, що зібралася, дякує за «все, що ми знаємо і чого не знаємо, видимі та невидимі благодіяння, що були на нас». Це подяка за те, що кожна літургія — очікування радісного весільного бенкету Агнця (Откр. 19: 6-9), на який кожен з нас отримав запрошення у момент свого хрещення. На Тайній вечері Христос, встановлюючи таїнство Євхаристії, дякує (Лк. 22: 19), тим самим включаючи в категорію подяки не тільки окремі радісні події, але всю сукупність Свого і нашого життя, у тому числі і Хрест, без якого не може бути Воскресіння. «За все дякуйте» (1 Фес. 5: 18) — по-справжньому виконати цю заповідь можна, тільки стаючи причетним до жертовного дару Христа. Хліб і вино — природні дари Бога, які Церква у вдячній відповіді підносить до Нього і знов приймає вже в абсолютно іншій якості, — як Тіло і Кров Христа. Пропонуючи нам ці Дари, вона одночасно ставить запитання: наскільки ми готові вільно і вдячно подарувати Богові все наше життя з його скорботами і радощами . В давнину кожен віруючий приносив на Євхаристію свої дари, з них вибиралися найкращі хліб і вино, які покладалися на престол. Після молитви євхаристії предстоятель читав молитву подяки і над рештою дарів, які диякони після служби роздавали тим, хто мав потребу і відносили додому хворим членам общини. Тим самим подяка євхаристії знаходила і соціальне вимірювання. Людина, що отримала дар від Бога і по-справжньому усвідомила його цін­ність, обов’язково вдячно поділиться ним з іншими. Тому подяка євхаристії — це вихід за вузькі рамки нашого егоїстичного буття, відкриття нового горизонту реальної зустрічі з живим Богом. Він завжди протягує нам Свою руку любові і вірності. По-дитячому довірливо спертися на неї або вбити в неї ще один голгофський цвях — для християнина, це саме вибір подяки або невдячності. Будь-який гріх завжди є невдячністю, забуттям про дар Бога, самогубним замиканням в собі, а подяка євхаристії, найвища вершина якої — з’єднання з Христом в прийнятті Його Тіла і Крові, стає відновленням нашої цілісності, нагадуванням про те, якими бачить нас Бог.

 


Коментарі


Ваші запитання

Юлія
Підкажіть будь ласка. Чи правда, що на хрестинах має бути лише золотий хрестик для дитинки? Чи можна срібний?
Субота, 02 квітня 2016
Генадий
Чи вважається гріхом мастурбація?
П'ятниця, 01 квітня 2016
Володя
Слава Ісусу Христу! Чи можна топити малих кошенят, якщо немає можливості їх утримувати, а сама кішка досить ча...
Неділя, 14 серпня 2011
отаман
розкажіть будь ласка чи вінчають другий раз. як проводиться розвінчання?
Четвер, 16 червня 2011